Храм Покрови Пресвятої Богородиці

Стародавній Львів має чимало величних соборів та розкішних храмів, що були збудовані та оздоблені визначними майстрами упродовж багатовікової історії міста. Проте однією із перлин серед культових споруд міста Лева, зведених за роки незалежності України, без сумніву, є храм Покрови Пресвятої Богородиці на вулиці Виговського у Львові (поруч із торговим комплексом «Південний»).

Історія заснування

Фундатором будівництва Святопокровського храму є відомий меценат Петро Писарчук. Саме з його ініціативи у колись занедбаному мікрорайоні Львова повстала мальовнича дерев’яна церква.

«Коли в 1994 році тодішня влада фактично мене змусила зайнятися тою запущеною, захаращеною, непривабливою земельною ділянкою, де сьогодні розміщується «Південний», яка навіть в часи радянської влади була пустищем, в мене був страх, який підігрівало ще багато скептиків навколо. Вони пророкували крах проекту. Тільки Бог мене вів, що я той страх переборов, реалізував проект, що увінчався успіхом і колишнє пустище перетворилося в місце, де багато львів’ян почали заробляти собі на хліб насущний, а підприємство стало візитівкою нашого древнього міста. Без Божого благословення це статися не могло. Бо знаємо з Євангеліє, що дарма будівничий будує, якщо Бог не будує. Власне кажучи, в подяку за благословення Господнє було вирішено встановити спочатку фігуру Матері Божої, а потім і храм», - згадує Петро Писарчук.

Відтак за доволі короткий відрізок часу поруч із торговим комплексом «Південний» постала затишна дерев’яна церква.

Будівництво та архітектура храму

«Чому саме дерев’яний храм?», - запитаєте Ви.

Рішення будувати дерев’яну церкву було прийнято не випадково. «В час будівництва церкви була «мода» на великі залізобетонні помпезні храми. Але не в масштабах, не в золотих куполах вимірюється шлях до Бога. Храм – це місце, де люди можуть прийти, забути про суєту і подякувати Богу. Українці протягом багатьох століть робили це в дерев’яних храмах», - пояснює фундатор.

За приклад для будівництва церкви було взято храм села Овчари, яке сьогодні розміщується на території Республіки Польща, проте історично належить до українських земель. Церкву в Овчарах Горлицького повіту Малопольського воєводства сьогодні спільно використовують греко-католицька і римо-католицька громади. Вона є одним із найдавніших лемківських храмів і належить до найкращих взірців класичного лемківського стилю.

«Мій батько та вся його родина протягом багатьох років проживали в цьому селі і молилися в цьому храмі», - розповідає Петро Писарчук.

Відтак, завдяки Божій ласці там, де був колись каналізаційний колектор, фактично стічна яма, територію впорядкували і розпочали будівництво храму. Будували храм майстри із Закарпаття. Для оздоблення храму різьбою на Турківщині розшукали майстрів практично втраченого українського храмового ремесла різьбярства.

 

Оригіналу храму Покрови Пресвятої Богородиці у Польщі вже більше півтисячі років і він занесений до світової спадщини ЮНЕСКО.

З будівництвом його точної копії у Львові наше місто збагатилося не лише ще однією духовною спорудою, де львів’яни та гості міста можуть вклонитися перед Господом, але й справжнім шедевром храмової архітектури.

Відкриття храму

«Тішусь, що поруч із «Південним» постала церквиця, за яку свого часу я був дуже критикований, але в якій чимало львів’ян сьогодні моляться та вшановують Господа», - зазначає Петро Писарчук.

 

Церква була відкрита у 2002 році. Чин освячення здійснив предстоятель УАПЦ митрополит Мефодій. У Службі Божій, яку правив архієпископ Львівський Макарій, брали участь священники з різних куточків України. На відкриття храму з’їхалося чимало відомих людей та багато народних депутатів різних політичних сил з різних регіонів України: починаючи від Валерія Борзова, закінчуючи Іваном Гаврилюком, Тарасом Стецьківим, Володимиром Яворівським.

«Моя мама народилася на свято Покрови. Мала вроджену хворобу серця, лікарі їй пророкували недовгий вік, а вона Слава Богу прожила до старості. За згодою громади парафії було вирішено назвати новозбудований храм іменем Покрови Пресвятої Богородиці, так само як і храм-оригінал», - розповідає фундатор.

Чудодійна сила ікони

Оздоблення храму Покрови Пресвятої Богородиці вражає своєю красою і витонченістю. І не дивно. Адже храм прикрашений не лише традиційними іконами та розписами, але й різьбленими образами та орнаментами. Власне різьблені елементи церкви становлять не лише мистецьку, але й своєрідну історикоавтентичну цінність. Адже виконані вони руками майстрів-різьбярів у відповідності до всіх канонів ремесла.

У храмі є ікона Матері Божої – точна копія тої ікони, яка зберігається у храмі в Овчарах і до якої молилися пращури фундатора.

Парафіяни церкви вірять, що чудодійною силою наділена ікона Миколи Чудотворця. Розповідають, що одного дня у 2013 році старший чоловік прийшов до церкви, впав навколішки перед цією іконою та довго молився зі сльозами на очах. Після кількагодинної молитви чоловік розповів здивованим очевидцям, що ікона Миколи Чудотворцязі Святопокровського храму допомогла йому вилікуватись від смертельної недуги.

Сам чоловік, хоч і був родом зі Львова, уже багато років проживав на Кіпрі, куди виїхав на заробітки. За кордоном він занедужав і місцеві лікарі після комплексного обстеження діагностували, що у нього невиліковне онкологічне захворювання, й давали пацієнту небагато часу, аби попрощатися з рідними.

Почувши свій діагноз-вирок чоловік вирішив прилетіти до Львова, щоб зустрітися та попрощатися зі своєю родиною, друзями та близькими. Одного дня, блукаючи своїм районом, він побачив храм Покрови Пресвятої Богородиці, якого не пам’ятав, адже виїхав на заробітки ще у 90-х роках, коли на місці храму було пустище. Тож вирішив зайти і помолитися. Чоловік розповів, що у храмі його чомусь потягнуло до ікони Миколи Чудотворця, перед яким впав навколішки і довго молився.

Згодом чоловік повернувся до Італії та у зазначений час прийшов на черговий огляд до лікаря, який діагностував йому рак. Яким же було здивування лікаря та й самого пацієнта, коли нещодавній жахливий діагноз не підтвердився. Додаткова діагностика також показала, що чоловік – цілком здоровий.

  

Звісно ж вся ця ситуація могла банально бути результатом неправильної діагностики чи хибного діагнозу лікарів. Хоча все ж таки в країнах Європейського Союзу медицина є на рівень вищою, аніж у нас. Але все ж чоловік переконаний, що життя йому врятував Микола Чудотворець, до ікони якого він щиро молився у львівському храмі Покрови Пресвятої Богородиці.